Невже і ми колись були такими?
І все було так легко й ні по чім?
...Летять хмарки, як піднебесні рими
і оптимізм трембітою звучить.
Нові часи, то й іграшки новітні –
цю чудасію з "Лего" склав онук,
мов інженер маленький заповітний,
з других світів, Планид – nev Левенгук.
І ми ж туди – в комп'ютери очима,
а там страхи апокаліпсом вдих!
То ж за онуків нам триматись, зримо,
за них молити, над усе, святих...
30.09.2017г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752974
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.09.2017
автор: Променистий менестрель