Маріє, коли Духом кажеш
що любиш –
Я в замилуванні,
в захопленні! – не можу
писати…
Цілувати все можу! гу́би, має
все губи! –
Можу на небо дивитись, можу –
камінь теса́ти…
Чуєш, що вічність
тебе любить –
й ти любиш…
І – куди бігти? що тесати? –
що під рука́ми.
І говорю в труби – і нараз –
невидимі труби:
Події, гордість, розум, сини згу́би,
Щебінь, народні ігри,
храм, серце, ка́мінь…
Ти – премилодобра
в віках
й над віками…
30.6.2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752831
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2017
автор: Шевчук Ігор Степанович