ДОЛЯ ЛЮДСЬКА

Ми  зустрілись  ніби  ненароком,
Ти  ще  краща  стала  за  роки…
Пригадались  мрії  ті  високі,
Що  обох  покликали  в  шляхи…

Приспів:    
Явори  скриплять  понад  водою,
Плещуть  тихо  весла  по  воді.
Знову  ми  пливемо  двох  з  тобою,
Наче  ми  і  досі  молоді.        |(2)

Сіли  в  човен  ми  біля  обриву,
Де  ховали  зорі  явори…
Я  узяв  за  руку  свою  милу,
Разом  пригадали  вечори.

Приспів.

І  невже  не  зміниться  нічого,
Розійдуться  знову  в  нас  путі?
Будеш  цілувати  знов  чужого,
Хоч  в  думках  єдиний  у  житті.

Приспів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752818
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2017
автор: Віталій Назарук