Бурштинова проллється печаль.
Я наповнюся нею по вінця.
Так сосна крізь порізи кинджал
Виціловує, як і годиться.
Я вмуруюсь у ті почуття
І комахою стріну в них вічність.
Не шукаючи слів співчуття,
Цебеню у налив непрактичний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752802
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2017
автор: Оксана Дністран