На крилах вітру прилетіла осінь,
дерева вибрала в золоте вбрання,
сидить зажурена бабуся,
і думає що літа вже нема.
Немає того сонечка ясного,
і хмарок в небі голубім.
Нема тепла, травички запашної,
яка росла в зеленому садочку тім.
Але й принесла вона нам чудовий урожай,
і це насправді не погана пора року.
На дворі іде дощик і нехай,
бо рясний дощ, він має йти щороку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752757
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.09.2017
автор: Сестри Дзюбак