Десь бродить Гонихмарник по Землі,
Його мені довіку не зустріти.
Комусь дарує він щоднини квіти,
Комусь в житті примножує жалі...
Усе від Бога і такі як він,
Без нього хмари заблукають в небі,
То ж є у нім нагальна в них потреба
Й дівоча Доля ставиться на кін.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752439
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.09.2017
автор: Патара