Була і є, і буде вона завжди,
Не зможе розтоптати вже ніхто
Нашу чудову українську мову.
І мрію я про те, щоб не цурався
Українець мови, а дбав про неї
І пишався тим, що сам він - часточка
Прекрасного народу, син України –
Вільної тепер.
Як не душили українську мову,
Вона все ж вижила і стала на чолі:
Державною, величною, святою,
Окриленою піснею в житті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752346
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.09.2017
автор: sonyshna