Ніч свіжа, мов зів’ялий чорнобривець,
Осіннім холодом забрала рештки сну
Настойку полину, від вересня гостинець,
Я серцем стомленим із вдячністю прийму.
Візьми мій сон, свята нічна годино!
Очам дай пильність, свіжість –голові.
Я час збираю. Ні одна хвилина
Не може загубитися в траві.
Я прислухаюсь, придивляюсь – ніч вбираю.
В зірках шукаю спільника душі
І в таїні цій серцем замираю,
І в тиші цій народжую вірші.
Не можна спати – літака чекаю,
Не треба згадувати сон, на це – табу
Я тихо мрію, знову в юність повертаю
До ночі подруги мов на гостину йду.
Десь в полі трактор плугом тишу крає,
І говір стелиться туманом по росі
Ще місяць ліхтарем голки збирає.
Аеродром в вогнях – не сплять усі.
Ізраїль – Вінниця і Вінниця – Ізраїль.
Цей рейс три дні є віхою в житті
Для багатьох євреїв, це наріжний камінь,
Що обіцяє гори золоті.
Журнал розгорнутий – летить в ефір погода,
Почався рух на злітній полосі.
І я сиджу, своєю місією горда
Маленька пташка на земній осі.
Вересень 2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752296
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2017
автор: Лариса Чорноус