Кожен день мене будять думки
Про велике нещастя в Донбасі,
Котре виросло тут за роки
І зірвалось потужним фугасом.
Запряжу ті думки у вітри,
Піднімуся у вільнім просторі,
І як день золотий догорить,
Я у небі ловитиму зорі.
Хай не падають рано униз,
Передчасно вгорі не згорають,
Потушу те багаття війни
У моєму задимленім краї.
Й завесніє тоді навкруги,
Й заясніють небесні простори,
Коли згинуть усі вороги
І народяться знову герої.
24.01.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752289
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.09.2017
автор: Ганна Верес