В людині не сприймаю рабську суть,
кого б не стосувалася покора.
Не може рабовласником Він буть,
щоб не писали Біблія чи Тора!
Подобі як і образу своїх
створив Господь людей, окрасу світу,
то й думати таке – великий гріх,
бо не раби ми, свого Батька діти!
Я говорив і запевняю знов –
зазнає рабство неодмінно краху,
бо тільки за любов’ю йде любов.
Покора ж рабська – відголосок страху!
В покорі апріорі рабська суть,
її мета – людину пригнобити.
Як і здолає хто всесвітню лють,
то не раби, а лише божі діти!
26.09.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2017
автор: Олександр Мачула