Сміття заполонило наше місто,
Воно повсюди вже лежить тепер.
І жити у смітті ми будем вічно,
Бо нас не змінить вже ніякий мер.
Бо нас міняти треба з середи
В середині у нас лише сміття.
А як знайдуться тремтячі ще іскринки,
Згубить їх ненависть, підуть у забуття.
Підтримати іскринку ми невзмозі.
Характер нас міняє в гірший бік.
І все лежить у нашій неповазі
І в кожному є непокірний бик.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752207
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.09.2017
автор: Марія Смеш