Вода морська — аквамарин.
Танцює небо між хмарин
В обіймах сонця, що на дні
Втопилося у вишині —
Там, де тумани-киселі
І простір гладить край землі,
На плесо сипле промінці,
У блисках сяють камінці.
Пече пісок, немов тавро.
Орла загублене перо
Лоскоче хвилі мандрівні.
Синіє обрій вдалині.
Кигичуть чайки голосні —
Поширюють свої пісні,
Пожвавлюють життя рибин…
Із недоторканих глибин
Гуркоче море, наче млин,
У хвилях меле часоплин.
26/08/17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752075
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2017
автор: Lana P.