Мимо мене йшла через полечко
Моя доленька, моя долечка.
Наливалося в полі житечко,
А вона сама, як та квіточка.
Ой поглянь, поглянь, моя долечко.
Це ж для нас цвіте навкруг полечко.
Обніму тебе, моя рідная.
Доле гарная! Доле світлая!
Подивилася навкруг долечка...
Гарно й справді тут квітне полечко.
Зупинилася. Усміхнулася.
Та й до мене ще пригорнулася.
Ой поглянь, поглянь, моя долечко.
Це ж для нас цвіте навкруг полечко.
Обніму тебе, моя рідная.
Доле гарная! Доле світлая!
Ой веселая моя долечка,
Цілуватися любить в полечку.
Аж до раночку серед житечка
Тут була зі мною моя квіточка!
Ой поглянь, поглянь, моя долечко.
Сходить вже для нас ясне сонечко.
Проведу тебе, моя рідная!
Доле гарная! Доле світлая!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751967
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2017
автор: Надія Башинська