В темні часи видно світлих людей.
Вони не залишать нас в злі і образі
Але часом буває не має і тих
Кого хочеться лагідно й сильно обняти
Бо життя це фортуна яка крутиться все
І чекати портібно усього
Можеш впасти не стати а це дуже зле
Можна навіть не бачить нікого
Світ німіє стає він дурним
Бо інакше не можу сказати
Ну до чого дожилися ми
Щоб за гроші когось продавати
І тоді ти побачиш усіх
Хто образив хто кривду вчинив
І висновок буде простий
А для чого на світі я жив?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751908
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.09.2017
автор: Марко Вільний