Я не схрещу в двобої і свого пера…
Схиляю голову…і меч покладу долі*.
Щоночі страчена. Щоночі вже котилась голова…,
А я уперше не бажаю собі волі.
І на чолі моїм… Ти подивись! ...стоїть тамга…
Від тебе вільна… і ув’язнена ж тобою…
Тебе образила моя любов? Моя жага?
Слова мої не озиваються в тобі луною?
Ця істина відома і проста -
Далекі зорі не вдивляються в безодню…
Любов...
…так зажди схоже на розп’ятого Христа…
Лише не має Ангела свого**…
Не має свого Великодня…
16.09.17
* - класти долі,вниз, те ж саме, що додолу.
** - Ангел, який відкрив гроб Господній у день воскресіння. Про решту маячні і складних асоціацій і пояснювати не буду. Боюсь льолі, лікарів і надто допитливих)))))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751869
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2017
автор: НеГа