Мовчить мій сірий відчай під снігами,
Я звикла вже його не помічать.
Ховала осінь літо з журавлями
І поховала з ним мою печаль.
Ця шибка у вінках і переливах –
Як сподіванням визвана весна,
Як ненароком видумане диво
Замість цього бездумного вікна.
Дарма, що квіти мертві у віночку,
Що травень цей морозом віддиха,
Я в нім свою весну впізнати хочу,
Хай у думках поки, в надіях хай…
[i]Жовтень, 2010[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751843
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.09.2017
автор: Натта Лі