Скінчилась служба, іду на перон
Беру білет, сідаю в вагон
Немає радості, питання одне:
« І що це все?»
Я так довго цього дня чекав
Мій дмб я його уявляв
Я ще не зрозумів що сталося це
А швидкісний вже додому мене несе
А там б’юся, нап’юся, я додому повернувся
Я поб’юся, нап’юся, я вчора дембельнувся
Поб’юся, нап’юся , я додому повернувся
Я поб’юся, нап’юся, я вчора дембельнувся
Стоять всі, танцюю я
А під ногами земля така легка
Цвітуть сади, зеленіють поля
Демобілізація моя
Буду вдома тиждень, або може два
І знову зве мене до себе- Вона
Не коханка, не дружина вона
Вона- війна
А зараз б’юся, нап’юся, я додому повернувся
Я поб’юся, нап’юся, я вчора дембельнувся
Поб’юся, нап’юся , я додому повернувся
Я поб’юся, нап’юся, я вчора дембельнувся
Ти не суди мене мамо
Ти ж не знаєш як було часом погано
І краще б рідні ніколи і не знали
Що їх сини на війні переживали
А ти не плач кохана
Заживе моя рана
Краще йди підтримай подругу
Що не дочекалася з війни друга
А я піду нап’юся, а потім ще поб’юся
Потім містом рідним пройдуся і додому повернуся
Я поб’юся, нап’юся, я додому повернувся
Я поб’юся, нап’юся, я вчора дембельнувся
Поб’юся, нап’юся , я додому повернувся
Я поб’юся, нап’юся, я вчора дембельнувся
Я додому живим повернувся
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751714
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 22.09.2017
автор: Богдан Бойко