Очі порожні, порожня душа,
Зараз у них — цілковита безвихідь.
Замість підтримки дали одкоша.
Розпач поглинуть ці вулиці тихі.
Де їй подітися у чужині?..
Хто її в теплу оселю запросить?..
Боляче ранять віконні вогні,
Мирно згасаючи: "Спати час, досить..."
А в Україні десь зараз — весна,
Вдома родина вкладається спати...
Як би припала вона до вікна
Того, з якого дивилася мати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751709
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.09.2017
автор: Патара