Гравітація болю скинула з неба,
Розламала щасливу долю
Та змусила жити далі без тебе...
Пам'ятаю нескінченну агонію,
Щоденну самоінспекцію
Та пошуки "від тебе" ін'єкції. І...
Тепер вмію по землі ходити,
Прийом-передачу емоцій відключити
І так, в автономному стані, квазіжити...
Так, я навчилася більше не любити,
Перестала мріяти, за чимось тужити...
Ефемерні романи є рятівним-самообманом.
Бачиш, я навчилася жити без тебе...
Лиш не можу, чомусь, дивитися в небо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2017
автор: Little T.