Почуття мої до неї
Так схожі на зів`ялі квіти,
Що палали торік навесні
Яскравим рожевим цвітом.
Аж доки не зірвала їх безнадія,
Не лишила коріння квіти тії........
Аж доки її байдужість
Не остудила мій пил гарячий.
І хто зна,мабуть це і на краще
Бо від кохання такого недужим
Я був дивним і нетерплячим.
І тримати почуттів своїх
Мені було вже не сила
Суттю всього, всіх мрій моїх
Лиш вона стати зуміла
Така вродлива і мила
Вродлива, неперевершена
Та байдужа!
Тільки від правди такої
Було мені боляче дуже...
Що кохання моє їй зовсім байдуже........
Тільки від правди такої
І зараз мені боляче дуже...
Тілики тепер і я
СТАВ ДО НЕЇ БАЙДУЖИМ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=75161
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.05.2008
автор: pan_v