Сиві тумани на землю упали,
Омились сльозою гіркою вони.
Блукали по світу щастя шукали,
Та все потрапляли в тенета пітьми...
На осліп шукали того світанку,
Що сонечком зійде у дивній красі.
Будуть тумани чекати до ранку,
Як промінь зігріє розчиняться всі.
Серед туману у чистому полі,
Блукало кохання, шукало тепла.
Любить не любить, гадало на долю,
Вона ж усміхнулась і поруч пройшла.
Де тепер долю оту нам шукати,
У кого в душі поселилась вона.
Хто її буде любов'ю плекати,
І хто її вип'є до самого дна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751526
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2017
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)