Посміхнись, бо за вікном весна
Обіймає лагідно природу.
Моє серце, змучивши сповна,
Почуття відпустять на свободу.
Вільним птахом в небо поринаю,
Подивитися, що далі буде.
Та, здається, наперед все знаю:
За тобою не зможу нікуди.
Крил позбавила клята імла,
Вже мости між нами розвели.
Відпустила. Слову я повірила,
Що зустрінемось. Знати б, коли…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751519
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2017
автор: Юлія Рябенко