Я відпускаю вистиглу печаль,
Усі гіркі, безрадіснії мрії.
Ні марева ні крапельки не жаль,
Ні смутку безнадійної надії.
Я відпускаю і свою любов –
Хай лине вільно над безкрайнім полем.
Не хочу повертатися ізнов
У ті думки, що оповиті болем.
Я відпускаю. І з душі тягар
Спадає каменем тривожним.
Його ладнаю на вівтар,
Щоб не спіткнувся подорожній.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751390
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2017
автор: Оксана Дністран