Гойдатися над прірвою - ото забава!
Туди - сюди, вдивляючись в провалля.
Утримаєшся - честь тобі та слава.
Впадеш - тримай привіт із задзеркалля.
Лоскоче нерви, скроні небезпеки вітер.
Угору - птах, донизу мов камінння.
Хтось слово "вічність" склав із хмарок - літер.
Чекаючи душі напевно воскресіння.
Затиснули мотузку злякані долоні.
Опора ця - ілюзія. Ми сонця й неба діти.
Страхам уже не втримать серце у полоні,
Те що усвідомило - гойдатися то жити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751388
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2017
автор: Ірин Ка