Тебе не бачу убогими днями,
твій колір очей уже не говорить…
Осінь вчепилась за спину, й руками
тягне на себе безкраї простори…
А я тінню в загублених вулицях
щораз повертаю, щораз не туди…
І час підвечірній місто сутулить,
гублячи й так затерті сліди…
Я не знаходжу відлуння, відбитків,
місто вкривається ніччю густою,
Я стомився у груди себе бити,
пробач, що не став твоєю виною…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2017
автор: Матвійчук