І відлітають, відлітають діти,
Родинне залишаючи гніздо.
Батьки старенькі мають в ньому жити,
А щебету неначе й не було.
Лише ізрідка хата защебече,
Як пташенята з’являться малі.
Знову зрадіє серденько старече,
Почувши, як співають солов’ї.
Для них усе: і затишок, і ласка,
І вся увага, і тепло своє…
Життя нове - життя стає, мов казка,
Як та веселка знову виграє.
Самітність найстрашніша для стареньких,
Гніздо живе, як в ньому діти є.
Щасливий батько і радіє ненька,
Життєвих літ їм щебет додає…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751201
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2017
автор: Віталій Назарук