На вікні стоїть самотній кактус.
Ти змінишся по чийомусь проханню?
Не змінишся! Зміниться статус.
Ця річ називається прохідною гранню.
Ти думав, чого не станеш іншим?
Я знаю. Можу написати цілий мотив.
Не світ тепер став гіршим.
Гіршим… Став ти!
І це приходить з часом повір.
Спочатку добро, а потім запал зник.
Скоро твої руки вже в крові.
Ти бачиш брехню, ну ти вже притих.
Ти зміг зробити все можливе,
Щоб твій розум і совість пропав.
Ти тепер не туз, а шістка важлива.
Яку раніше ти в рукаві тримав.
І ти до сих пір думаєш, що все добре.
Но ти добутий з лишайників. Ти лакмус.
Подумай ще раз. Людина? Кобра!
Бо на вікні стоїть саме самотній кактус.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751145
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.09.2017
автор: Stuk