Багато раз було вже це усе:
І небо розривалось від гусей,
Струмки дзвеніли рано навесні,
І снилися комусь, як в мене сни.
Всі стежки переходжені давно,
І не секрет для всіх – творить кіно,
І сонце сходило мільйони раз,
Любов була і з нами, і без нас.
І опускалась ніч на схилі дня,
А в небі загоралася зоря.
І далечінь манила вже когось,
Хтось вже питав – життя як почалось?
І збільшувало кожне серце хід,
Коли тріщав весною в річці лід,
І вже були морози, зливи, грім,
Хтось зустрічався з цим колись усім.
Так. Все уже багато раз було,
Прокручувалось без кінця кіно.
Та тільки хочеться це кожному пройти.
Життя земне! Яке все ж дивне ти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751131
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.09.2017
автор: Валерій