Та що для мене осінь ця:
У ній малюєш пекторалі
І ми у двох, у тому залі,
Де лине музика пянка.
Пянка і я, в твоїх обіймах,
В очах твоїх, твоїх руках
І поцілунок на вустах,
Паде і губиться у прірвах.
Та що нам дощ, зітхання вітру,
У двох малюємо палітру:
Осіннє небо, в нім кохання,
Осіннє щастя, в нім зізнання,
Не відпущу ув зими люті
Наш шал і блюз-
Зірки обуті.
Свічки ув сяйві, грона сині,
Де в блюзі два серця невинні,
Та що для нас оті дощі?
Та стигла осінь у душі?
Де блюз і джаз- в них наші долі,
У вічній ніжності любові,
У спалаху нічних вогнів
Притихне той, осінній гнів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751069
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2017
автор: Леся Утриско