Річок гирла зносять
чиїсь ніби ноги.
Вгору досвітками
і в Дусі помолись...
Засвітало! засвітало, слава Богу!
Душі в межиріччях узялись.
Душі в межиріччях піднялись!
Душі, що зайшли й пішли
садками...
Відізвалися першотривожні півні.
Ллють піну небесної олійні.
Уляга недоторкання
між рядками...
6.02.2002
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751055
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2017
автор: Шевчук Ігор Степанович