Батьки, не вбивайте своїх милих дітей,
прошу вас не будуйте свого страху клітей –
не вбивайте їхніх наївних і світлих ідей,
щоб потім не страждали вони як Прометей!
Молю не ріжте їх своєю гострою байдужістю –
не робіть їх перед родичами своєю гордістю.
Хай їхні очі завжди світяться наївною цікавістю,
щоб стадо їх життя веселковою повістю...
Батьки прошу не робіть із дітей когось –
ким вам самим стати колись не довелось;
все робіть, щоб любов’ю їх серце наповнилось –
не допустіть щоб воно пітьмою налилось.
Прошу, не міняйте дітей на радості мінливі –
лиш з вами ваші дітки по справжньому щасливі,
а без вас їх чекають темні ночі лякливі,
що наповнюють схлипування тужливі...
Батьки, даруйте дітям щастя і любов –
підтримуйте і обіймайте їх знову і знов,
дайте їм самим впасти і встати ізнов,
щоб не носили вони все життя оков!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750998
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.09.2017
автор: VictoR