Твоя молитва отче капелан
нам необхідна;
Твоя порада отче капелан,
нам як повітря;
Твоє Слово отче капелан,
Зцілює Нам душу;
Під поглядом очей Твоїх,
Ми клятву не порушим.
Під обстрілом на передовій,
коли буває важко,
Ми знаєм Отче, що ти з нами тут
І Тобі теж тяжко...
Наперстний Хрест твій, Отче
Нас береже і захищає
не на "броніки", а на Творця
в душі надію маєм...
Одну біду ти поясни Нам Отче,
чому навпроти?;
Ми бачимо такий же Хрест,
на бруствері в окопі?;
Молитву чуєм, капелан?
на слов'янській мові...
Чому ж немає поміж Нас,
Християнської любові?;
Чому вмирають тут і там
невиннії солдати?;
Чому марнується в сльозах,
згорьована бідою мати?
а батько відійшов
І не побачив сина,
заклякли в горі і нужді,
маленькі діти і сумна дружина...
Чому "жирують на крові",
чинуши і сатрапи,
а люд злиденний як у сні, не знає
як дітей нагодувати...
Молився довго капелан,
питаючи у Бога...
Де правда на Землі?
Де до миру дорога?...
І відповів Господь...
Дорогу знайдете в Собі,
долаючи гординю;
Шукайте воїнів - поводирів, єднайтеся!
як рідну матір бережіть державу, Україну.
16 вересня 2017 р.м.Кременчук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750975
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 17.09.2017
автор: Капелан