Святкує осінь — літо бабине,
Така навколо розкіш сонячна, ясна.
Кіт грітися вмостивсь на перекладині,
А в горобців про щось розмова голосна.
І на шкільному спортмайданчику
Весь день і крик, і сміх, і гупання м'яча.
Жовтіє листя де-не де з окрайчику —
Це сонце з осінню загралося в квача.
І жіночки в яскравих сукнях знову
Такі усміхнені і ніжно-молоді,
А всі чоловіки по-молодому
Вже добавляють впевненність своїй ході.
Святкує осінь: айстри яскравіють,
Петунії й троянди — золота пора —
Біліють, червоніють, рожевіють,
Фарб зачаровує така барвиста гра.
Гуляє літо бабине, гуляє...
Проміння розсипа навколо золоте,
В якім печаль осінню заховає
Й теплом у кожнім серці проросте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750673
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.09.2017
автор: Радченко