Вони себе зовуть братами
Беруться вчити всіх життя
Та де вони прийшли і стали
Народ не має майбуття
Вони себе зовуть братами
Рятівниками всіх країн
Кому б вони не помагали
Не може встати із колін
Вони себе зовуть братами
І носіями всяких знань
Та де б не їздили світами
На вигляд це звичайна п'янь
Вони себе зовуть братами
І грають м'язами при всіх
Та не бояться їх земляни
Бо сила їх звичайний пшик
Вони себе зовуть братами
Великої співдружності Слов'ян
Та чомусь плачуть їхні мами-
Не треба лізти в душу нам
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750570
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.09.2017
автор: М.С.