Навчившись пробачати- ти живеш,
Забувши всі образи- ти літаєш.
Когось з собою по житті ведеш,
Від когось своє серце закриваєш.
Чекаєш на весну- сади цвітуть,
Приходить осінь- листя обпадає.
Роки несамовито далі йдуть,
Ніхто не знає що його чекає.
Як цвіт черешні нас життя п"янить,
Кохаємо, втрачаємо чи плачем.
Наше життя як літа мить,
Зустріли червень- серпня вже не бачим!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750539
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2017
автор: Тетяна Рейне