Наші мами, на жаль, не вічні.
Їм відміряно небагато.
Щоб заглянути їй у вічі
На поріг колись ступиш хати.
Поцілуєш хустину в сінях,
Що роками вона носила
Й зрозумієш в цей день осінній —
Повернути її несила…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750456
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 13.09.2017
автор: Патара