Жнива страху

Нищать  людство  одним  тільки  махом,
Лиш  надія  ще  поки  жива.
Всі,  хто  землю  засіював  страхом,
Вже  чекають  на  славні  жнива.

Що  не  день  -  то  новини  все  гірше,
Захопив  всю  планету  бандит.
Під  удар  щоку  я  не  дам  іншу,
Коли  вдарять  у  першу  з  ланіт.

Дикий  згубник  із  смуглим  обличчям
В  наші  душі  закидує  страх.
Він  нещадно,  зухвало  нас  нищить,
Та  до  чого  тут  віра  й  Аллах?

Замість  серця  всередині  -  крига;
В  їх  душі  не  настане  відлига,
Хоч  як  ти  цього  не  забажай.
Всі,  хто  землю  підсіював  лихом,
Тільки  й  ждуть  на  рясний  урожай.

Досить  виправдань  крові  й  насильства,
Слів  про  цю  "толерантність"  свою.
Досить  виправдань  зла  або  вбивства,
Досить  гріти  на  грудях  змію.

Наче  фарби  плювок  на  мольберті,
Криє  землю  пурпурна  маджента  -
Кров'ю  ґрунт  лютий  кіллер  вкрива.
Всі,  хто  в  землю  всадив  сім'я  смерті,
Вже  чатують  на  щедрі  жнива.

6.09.,  7.09.2017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750214
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.09.2017
автор: Nick Трохимчук