Полин у серці

Я  не  шукаю  щастя  і  розради  у  тобі.  
В  собі  знайшла  самотності  безмежжя.  
І  не  повірю  в  ніжні  поцілунки  слів,  
Вони  оманливі  і  неправдиві.  
Хоча  малюють  сотні  пристрасних  полотен,  
Та  не  зігріють  душі  у  ночі  неспокійні.  
Тому  спитаю  я  тебе,  для  чого  я  тобі?..

Ти  майстер  слів,  
Ти  їх  натхненник...
Перебираючи  пальцями,
Вдало  підбираєш  емоції,
Звучить  все  солодко  і  ніжно.  
Проте  торкнувшись  губами  до  полину,  
що  росте  у  моєму  серці  здиргнешся  від  смаку.
Бо  він  тримається  за  губи,
Й  здавлює  гортань...  
Гіркота  залишиться  надовго,  
Наступного  разу  не  зможеш  доторкнутися  до  мене,
Бо  страх  сильніший  за  солодку  мрію.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750172
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2017
автор: Інге Ярова