Серця зростуться, лишаться рубці
Зі спогадів, що пустять пагінці
У сяєві ласкавого проміння,
Розкішно заквітують із насіння,
Яке в душі лелієм від негоди.
Світ подивується з ясно́ї вроди -
Буятимуть ромашки і волошки,
Лиш треба зачекати зовсім трошки,
Не я́трити підсоленнями біль,
А, віднайшовши власні путь і ціль,
В минулім залишити все розбите,
Новим надалі і живлючим жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2017
автор: Оксана Дністран