Вінтажні поцілунки

Стара  кав'ярня  у  стилі  "прованс"
На  розі  міста  -  тихо,  малолюдно.
І  місяць  розпочав  нічний  сеанс
Спускаючи  на  землю  своє  судно.

Скрипить  платівка,  аромат  "Шанель"
В  повітрі  закружляє  в  тон  до  кави
А  на  вустах  солодка  карамель
І  спогадів  хвилюючі  октави.

В  тонкім  пальто,  що  кольору  бордо,
Висока  шпилька,  матова  помада  -
Сьогодні  я  у  образі  "Бардо"
Для  тебе  не  абияка  принада.

Чекатиму,  за  келихом  вина.
(Незмінна  у  очах  моїх  покора)
За  нами  вже  не  злічена  зима
А  так  здається,  що  це  було  вчора.

Тривогу  наганяє  бас-кларнет,
Судомить  моє  серце,  нетерпляче.
І  у  дверях  затліє  силует
І  ти  такий  же,  не  змінився  наче?

Два  погляди  зіллються  у  один.
Забракне  слів  і  стрілка  циферблату
Зірве  наш  календар  з  життя-вітрин
На  мить  вернувши  нам  потрібну  дату.
....
Скрипить  платівка  і  не  спить  бульвар
І  ніч  ховає  місто  за  лаштунки.
А  на  устах  не  випитий  нектар
Й  твої  тепер  вінтажні  поцілунки

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749960
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2017
автор: Процак Наталя