Це так важливо в світі цім суворім
Зустріти хоч частиночку добра.
Про нього чуєм лише у розмовах, -
Ти ж перевагу надаєш ділам.
Подружко дорога! Радію щиро,
Що смію тебе другом назвати.
Сіяєш ти немов промінчик світла,
Яке не втомлюєшся дарувати.
Я рада дуже, неймовірно рада,
Що ти в моїм з’явилася житті.
Не всяка душа любов’ю багата, -
Свою ж віддаєш до крапельки ти.
Так хочеться в цей літній день серпневий
Тобі набажати усяких благ.
Щоб щастя знаходило путь до тебе,
А у душі квітувала весна.
Хай печалі, смутки й недоля різна
Обминають тебе сотим кроком.
Щоб лиш від радості сміялась слізно,
Вогонь горів в серці рік за роком.
Щоб на твоїй гладкій життєвій ниві
Зустрічались добрі й чуйні люди,
Хай доля буде світла й справедлива,
Хай щедра доля у тебе буде!
Най не скупиться на скарби безцінні,
Але не ті, що міряють у грошах.
З роками хай лиш більшає уміння
У ближньому побачити хороше.
Хай доброта і чесність непідробна
Живуть у серці твоєму завжди.
А ті, що вправно мелють світло, жорна
Не знають ні зупинки ні біди.
Могла б іще я безліч говорити слів…
Та, що би не сказала, буде мало.
Все ж, на кінець смію побажать тобі -
Завжди лишайсь такою, як є зараз:
Вродливою, всміхненою, милою,
З душею щирою й серцем навстіж.
Не по літам зрілою й вразливою
Й хай радість принесе тобі мій вірш!
28.08.2017
Руслана Ставнічук-Остаховська (с)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749932
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.09.2017
автор: Руслана Ставнічук-Остаховська