Клепав тато косу на пеньку, де ми дрова рубали.
Забив вибиту бабку в дубілий грабовий пеньок.
Молоток і коса, мов на сцені, дуетом співали,
Біля тину кропива ховалась в густий холодок.
Вигравала коса і співала по сольному дзвінко,
Молоток без упину клепав навіжену косу.
Недалеко на лавці мелодію слухала жінка
І доїла в мідницю свою вередливу козу.
І косила траву, росянисту траву біля річки,
І раділа коса, що їй легко дається трава.
Потухала роса, проводжала до вечора нічку,
А татусь все косив і під косу тихенько співав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749901
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.09.2017
автор: Віталій Назарук