08.09
Одного разу спала я,
І сон мені приснився,
Побачила я хлопця там,
До ніг мені вклонився.
Я думала, не може бути так,
Можливо, це – фантазії,
Але у снах я бачила
Його не одноразово.
Маленький хлопчик появлявсь,
А то зникав безслідно,
Він моє ім'я чомусь знав.
Мені було все рівно.
Хоча історія давно була,
Та я все ж запитала у малого:
"Маленький хлопчик, як твоє ім'я?"
"Маленький принц", – почула я від нього.
Здавалось, він говорить про життя,
Здавалось, та чи вміє він все ж говорити?
У голові крутилася історія ось ця.
Я розуміла, що він є не з цього світу.
І кожен день я чула його голоси,
Його повчання, його рухи,
Немовби я лежала між пустелею сама,
Та очі бачили і вуха слухали.
Маленький він – думки як у старого,
Шукав хлопчина щастя на Землі,
Та я і не підозрювала того,
Що він живе вже кілька поколінь.
Я спілкувалась з ним, як з другом,
По-іншому і немогло би бути,
Радію дружбі кожній я,
Якщо не доведеться колись її забути.
Цікавий співрозмовник він,
хоча і досить дивуватий.
Та хто ж насправді він такий?
Малесенький, щокатий...
Маленький принц –це є добро,
Що в світі в нас блукає,
Шукає щастя на Землі,
Та у всіх не відшукає.
Так хоче другом стать мені,
І я йому повірю,
Де ще знайду на світі цім
Добро, тепло, довіру?..
У синіх очах у добра,
У серденьку надії,
Добро, надія і любов,
У холоді зігріє.
Не дасть загинути у злі,
Не дасть тобі забути,
Що ти живеш, лиш кілька днів,
Що ми на світі ЛЮДИ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749839
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2017
автор: Enou