Я копаю картоплю, а в небі літак,
Так високо, що навіть не чути.
За штурвалом і я, міг летіти ось так,
Та комусь й на землі треба бути.
Я збираю картоплю, а хтось кораблі,
Хтось вивчає далекі планети.
Але силу життя всі беруть від землі,
І вона дає крила для злету.
Тож ким би не був, забувати не треба,
Що ти по землі зробив перший крок,
А вже згодом зумів злетіти до неба,
Чи стати в житті на рівень зірок.
Та народжене все, що з землі проросло,
Все у землю повернеться знову.
Так є, та так буде і так завжди було,
Бо земля для життя це основа.
06.09.2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749835
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2017
автор: Мирослав Вересюк