Безногі йдуть до вічності,
У них в очах питання,
Самотні і скалічені
Виходять на світання.
Їх милі мертві ніженьки
Згнили у когось в хаті,
Хтось став ще більш заможніший,
А в когось нема тата.
Безногі посміхаються,
Та в них пусті обличчя.
Сутани позолочені
Ідуть богам молитись.
І де кінець у відчаю?
І де фінал у ката?
Безногі йдуть до вічності.
Безногих так багато.
21/08/2017
Ardoss
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749812
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.09.2017
автор: Ardoss