Майдан вже стоїть, барикади в вогні,
Спартанська ялинка, задумалась ненька.
Піднімається дим, та не страшно мені,
Вставай,Україно!Моя ти рідненька.
Вставай Україно, Львове вставай!
Бо нечесть наїхала, тебе я благаю,
Не дай, Україно, народе, не дай!
Топтать нашу землю нахабникам краю.
Житомир проснувся, чути голос Черкас,
Розспівались Карпати гуцульською знову.
Парують степи на Полтаві в цей час,
Та як не любить українськую мову.
Донбасе, ти чуєш!Рівне, вставай!
Тебе я благаю, українська родино!
Не дай розгулятись бандитам, не дай!
Тобою живу я, моя Україно.
Чернігове, чуєш! Тебе я молю,
Сумчани, майдан вже вирує
Харків, давай!Ми у рівнім бою
Країна зове на майдан, там ночує.
Підтягнися, Луганськ! Прикарпаття вже там,
Просипайся козацтво, Запоріжжя, ти чуєш!
Не дамо,Україно, тебе ворогам
Хоча, ти сьогодні, вже зранку нудьгуєш.
Україно моя, чую спів солов’я,
Чую голос твій, ненько, майдани,
Ми єдині сьогодні, ми єдина сім’я,
Не здолає ніхто нас, завтра сонечко встане.
25.12.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749754
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 08.09.2017
автор: Володимир Олійник