Біля дерева старого,
Звідтіля, де сонце сходить,
Притулився до кори,
Зроблений із хмизу й листя,
Витвір вмілий будівництва,
Біля нього рух завжди:
Ті підносять, ті мурують,
Увесь день вони працюють
Ці невтомні трударі,
Щоби у морози люті
В затишку постійно бути,
Спати міцно у теплі.
Трутнів серед них немає,
Ледар тут не виживає,
До роботи кожен звик.
Той не їсть, хто не працює,
Звідси виженуть такого,
Так заведено у них.
Хто у лісі заблукає,
То йому отой мурашник
Допоможе шлях знайти.
А живуть у нім мурахи,
Ці малесенькі комахи -
Справжнії трудівники.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749753
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2017
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський