Привіт моя подружко ніжна,
Мій промінь сонечка в душі.
Ти наче квітка білосніжна,
Що в'ється гнучко в спориші.
В очах горить вогонь любові
Коли в душі нестримний біль,
Малюєш мрії кольрові,
Коли навколо заметіль.
Ми йшли з тобою по дорозі
Емпатія між нами билась,
Прощались вкотре на порозі,
І по щоці сльоза котилась.
Зникає нитка, що єднала
Серця і душі кожен день.
Мене ти з часом забувала,
Стікаю, мов вода зі жмень.
Я стерлась часом у просторах,
Крокуєш далі без поета,
Його лишила ти у горах,
Де він завмер у піруетах.
Але ти знай моя росинка,
Що відстань - це відносна річ,
А простір - це немов стеблинка,
Якою йдеш мені навстріч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749732
Рубрика: Присвячення
дата надходження 08.09.2017
автор: Sukhovilova