Місто спить

Розкривається  ніч  —  оксамитова  чорна  троянда.
Наче  зграйка  метеликів,  зорі  кружляють  вгорі,
прославляючи  осінь,  танцюють  в  хмарках  сарабанду*.
В  такт  підморгують  танцю  численні  міські  ліхтарі.

Вітер  струни  торкнув  —  розсипаються  в  небі  акорди
невагомі,  легкі,  наче  вічності  тиха  луна.
Білим  лебедем  виплив  на  "сцену"  велично  і  гордо
повний  місяць,  що  висвітлив  двору  колодязь  до  дна.

А  на  вулицях  тіні  шепочуть  свої  таємниці,
"шоколадні"  блискучі  плоди  сипле  долу  каштан.
Місто  спить,  і  нехай  йому  літо  минуле  насниться  —
кришталевим  дзвіночком  співа  колискову  фонтан.

Сяйве  місячне  ніжить  всі  вулиці,  площі,  алеї,
покриває  сріблястим  нальотом  дерева,  двори.
Місто  спить  у  обрамленні  ночі  —  коштовна  камея.
Навіть  Бог  задивився  на  нього  сьогодні  згори.



*  Сарабанда  —  старовинний  іспанський  повільний  танець.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749519
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 06.09.2017
автор: Денисова Елена