На перепутті

У  мене  шкіра  –  ніжна  і  тонка,
Чому  її  терзаєш  неупинно?  -
Уже  наразі  схожа  на  ряднину
Від  гострих  ікл  мисливця-хижака.

Гоїла  рани,  маскувала  шрам,
Нову  вдягала  -  пружну,  шовковисту,
А  на  душі  так  гірко  і  безлисто,
Що  тайну  сю  довірила  вітрам.

На  перепутті.  Вліво?  Вправо?  Стоп?
Ще  скільки  зможу  безуспішних  спроб?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749446
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2017
автор: Оксана Дністран